Книшівське скіфське городище
Книшівське городище - городище скіфського часу (VII - IV ст. до н.е.)
Це пам’ятка археології національного значення (одна з двох на теренах Гадяччини), що належить до виразних укріплених поселенських старожитностей скіфського часу. Знаходиться поблизу с. Книшівка Гадяцькому районі Полтавської області. Це єдине укріплене поселення вказаного періоду не лише на Гадяччині, а й на теренах усього Полтавського Попсілля. До того ж цінність цій пам'ятці надають матеріали масштабних археологічних розкопок, проведених на ній.
Найвідомішою пам’яткою серед поселень Попсілля є Книшівське городище у Гадяцькому р-ні, розташоване майже в центрі сучасного села. Протягом VII – поч. III ст. до н. е. Книшівське городище було місцевим племінним центром і другим за значенням населеним пунктом ранньодержавного утворення Лісостепової Скіфії зі столицею на Нільському городищі. Книшівське городище засноване будинами як укріплене поселення у серед. VII – на поч. VI ст. до н, е. Невдовзі воно було знищене внаслідок пожежі, яку пов’язують із гелонським завоюванням. Однак майже відразу після катастрофи городище відродилося, ставши центром значної господарської й, можливо, адміністративної округи з численними сільськими поселеннями.
Мешканка Лісостепового Лівобережжя скіфської доби. Реконструкція З. Васіної.
План Книшівського городища. За П. Гавришем. 1989.
Знахідки із Книшівського городища: деталі кінської збруї та бронзова македонська монета Філліпа ІІ. Розкопки П. Гавриша. 1988-1993.
Книшівське городище вперше було обстежене О.Ф. Шафонським наприкінці XVIII ст. Археологічні розкопки на ньому розпочаті В.А. Іллінською в 1948 p., а найбільш значні дослідницькі роботи здійснені П.Я. Гавришем упродовж 1988-1993 pp. На пам’ятці загальною площею 5 га розкопано 5084 кв. м площі культурного шару головного укріплення і передгороддя, здійснено перетин валу і рову, центрального в’їзду до городища, отримано більше 8 тис. знахідок. Укріплення має форму неправильного овалу. Довжина його валів, висотою 3,0-4,7 м та шириною в основі 15-25 м, складає 669 м. Сучасна ширина напільного рову навколо обвалувань – близько 5,0 м, а їх глибина – до 2,0 м. У північно-східній частині головного укріплення знаходяться рештки попелища-зольника висотою 0,8 та діаметром близько 30 м. У східній частині до городища примикає вал додаткового укріплення – передгороддя. Товщина культурних нашарувань досягає 0,55-0,65 м, місцями – до 2,0 м. Внаслідок розкопок на Книшівському городищі досліджено рештки 10 житлових споруд-напівземлянок, залишки культового приміщення, жертовники, 10 надвірних будівель, майстерень косторіза і гончара, більше 120 господарських ям, єдиний з відомих на Дніпровському Лівобережжі скіфського часу колодязь тощо. Серед археологічних знахідок вирізняються уламки та цілі форми ліпного посуду, знаряддя праці, прикраси й речі особистого вжитку, зразки озброєння й деталі кінської вузди. Серед унікальних знахідок – бронзова ажурна бляшка від вузди із зображеним згорненого у кільце вовко-подібного хижака та бронзова македонська монета Філіппа II, карбована у 359-336 pp. до н. е. Серед поховальних пам’яток Попсілля відомо кілька курганних некрополів. Серед них – найбільший некрополь скіфського часу на Полтавщині – Броварківський могильник у Гадяцькому районі. Поховані в ньому належали до військово-вершницької верхівки населення басейну Середнього Псла.
Один із курганів Броварківського могильника.
Відомий ще з кінця XIX ст., могильник досліджувався на поч. XX ст. М.Ю. Бранденбургом, В.В. Хвойкою, С.А. Мазаракі та М.О. Макаренком (останній у 1908 р. розкопав 7 курганів). У 1989-1993 pp. П.Я. Гавришем вивчено ще 5 курганів. Могильник займає видовжену частину мисо-подібного виступу плато над Пслом і його правою притокою Ґрунню, поряд із садибами мешканців с. Броварки Гадяцького р-ну. На середину 1950-х рр. у його складі налічувалося близько 200 куганів висотою 0,2-1,0 м. На території села збереглися насипи-гіганти висотою від 5 до 12 м. Це найвищі кургани скіфської доби на території Полтавської області. Незважаючи на те, що некрополь неодноразово грабувався у давнину, в поховальному інвентарі досліджених насипів знайдено деталі кінської вузди та зразки зброї – мечі-акінаки, наконечники на списи, вістря стріл, фрагменти панцирів.